• Energy Research
• 2021-2025close
• ES close
• EU close
• UA close

AbstractDecarbonising the energy system requires high shares of variable renewable generation and sector coupling like power to heat. In addition to heat supply, heat pumps can be used in future energy systems to provide flexibility to the electricity system by using the thermal storage potential of the building stock and buffer tanks to shift electricity demand to hours of high renewable electricity production. Bridging the gap between two methodological approaches, we coupled a detailed building technology operation model and the open-source energy system model Balmorel to evaluate the flexibility potential that decentral heat pumps can provide to the electricity system. Austria in the year 2030 serves as an example of a 100% renewable-based electricity system (at an annual national balance). Results show that system benefits from heat pump flexibility are relatively limited in extent and concentrated on short-term flexibility. Flexible heat pumps reduce system cost, CO2 emissions, and photovoltaics and wind curtailment in all scenarios. The amount of electricity shifted in the assessed standard flexibility scenario is 194 GWhel and accounts for about 20% of the available flexible heat pump electricity demand. A comparison of different modelling approaches and a deterministic sensitivity analysis of key input parameters complement the modelling. The most important input parameters impacting heat pump flexibility are the flexible capacity (determined by installed capacity and share of control), shifting time limitations, and cost assumptions for the flexibility provided. Heat pump flexibility contributes more to increasing low residual loads (up to 22% in the assessed scenarios) than decreasing residual load peaks. Wind power integration benefits more from heat pump flexibility than photovoltaics because of the temporal correlation between heat demand and wind generation.

Енергоефективність та енергозбереження є пріоритетним напрямком розвитку науки, технологій і техніки в Україні. Проведена в усьому світі політика енергозбереження спрямована на всі галузі і наукові дослідження в усіх сферах. Значним споживачем енергоресурсів є заклади вищої освіти. Актуалізація нормативно-правової та технічної бази, спрямованих на проектування і експлуатацію будівель з низьким рівнем енергоспоживання і високим класом енергоефективності свідчить про необхідність короткострокового вирішення проблеми. При цьому має місце відсутність системного погляду на енергоефективність, що не дозволяє оцінити рівень витрат енергоресурсів на всьому протязі життєвого циклу закладів вищої освіти, що показує необхідність пошуку ефективних шляхів вирішення проблеми. Для оцінки впливу факторів на електроспоживання та енергоефективність Київського національного університету технологій та дизайну було використано метод множинної регресії, проведений статистичний аналіз отриманих даних. В результаті вдалося з'ясувати, що дані електроспоживання не підкоряються закону нормального розподілу, тому побудувати точний прогноз електроспоживання важко. Використання ХАБ знань з енергоефективності дозволило провести більш якісний аналіз і виділити основні фактори, що впливають на електроспоживання. Університет має нерегульоване центральне опалення, системи індивідуального кондиціонування, а також центрального та індивідуального освітлення. У зв'язку з цим для проведення енергетичного моніторингу і енергоаудиту будівель університету було обрано такі основні фактори: середня температура повітря на вулиці, середня тривалість світлового дня, опалювальний період, середня кількість осіб, які працюють в день, протягом місяця. Впровадження запропонованої схеми структурної організації типової системи автоматичного обліку енергоспоживання університету на базі університетського ХАБ знань з енергоефективності: серверу, що дозволяє збирати, зберігати і обробляти дані; маршрутизатори за допомогою різних провідних і бездротових технологій ...

At the 1972 Stockholm Conference, participating States expressed concern about the extent and consequences of air pollution, laying the groundwork for international legal cooperation to address it. The Action Plan for the Human Environment included the need to promote scientific observation of the atmosphere, and the principles set out in the Stockholm Declaration served, as in other areas of environmental international law, to articulate the response to the threats identified. Since that meeting, the evolution of international legal protection of the atmosphere has been marked by the implementation of three international regimes. The European regime on transboundary air pollution, inaugurated in 1979, was the first model of international cooperation in this field, and influenced subsequent developments in the regimes on ozone layer protection and climate change. Taking into account the foundational impetus that the Stockholm Conference provided for the development of these regimes, this paper analyses the evolution of international legal protection of the atmosphere in the fifty years since the Conference was held

With the aim to fully exploit the by-products obtained after the industrial extraction of starch from sweet potatoes, a cascading approach was developed to extract high-value molecules, such as proteins and pectins, and to valorize the solid fraction, rich in starch and fibrous components. This fraction was used to prepare new biocomposites designed for food packaging applications. The sweet potato residue was added to poly(3-hydroxybutyrate-co-3-hydroxyvalerate) in various amounts up to 40 wt % by melt mixing, without any previous treatment. The composites are semicrystalline materials, characterized by thermal stability up to 260 °C. For the composites containing up to 10 wt % of residue, the tensile strength remains over 30 MPa and the strain stays over 3.2%. A homogeneous dispersion of the sweet potato waste into the bio-polymeric matrix was achieved but, despite the presence of hydrogen bond interactions between the components, a poor interfacial adhesion was detected. Considering the significant percentage of sweet potato waste used, the biocomposites obtained show a low economic and environmental impact, resulting in an interesting bio-alternative to the materials commonly used in the packaging industry. Thus, according to the principles of a circular economy, the preparation of the biocomposites closes the loop of the complete valorization of sweet potato products and by-products.

This deliverable includes the methodology in EnergyPROSPECTS for an in-depth study of energy citizenship. It features the criteria used for selecting the cases for indepth study, the list of cases selected for in-depth study as well as key research foci and empirical research questions.

AbstractEuropean climate is associated with variability and changes in the mid-latitude atmospheric circulation. In this study, we aim to investigate potential future change in circulation over Europe by using the EURO-CORDEX regional climate projections at 0.11° grid mesh. In particular, we analyze future change in 500-hPa geopotential height (Gph), 500-hPa wind speed and mean sea level pressure (MSLP) addressing different warming levels of 1 °C, 2 °C and 3 °C, respectively. Simple scaling with the global mean temperature change is applied to the regional climate projections for monthly mean 500-hPa Gph and 500-hPa wind speed. Results from the ensemble mean of individual models show a robust increase in 500-hPa Gph and MSLP in winter over Mediterranean and Central Europe, indicating an intensification of anticyclonic circulation. This circulation change emerges robustly in most simulations within the coming decade. There are also enhanced westerlies which transport warm and moist air to the Mediterranean and Central Europe in winter and spring. It is also clear that, models showing different responses to circulation depend very much on the global climate model ensemble member in which they are nested. For all seasons, particularly autumn, the ensemble mean is much more correlated with the end of the century than most of the individual models. In general, the emergence of a scaled pattern appears rather quickly.

Analyzing television discourse during 2021 through a statistical sample of records extracted from TV networks, the configuration that, in the pandemic, adjusted the dialectical mediation between television communication and cognitive capital available for resilience to Climate Change is revealed. This study originates from reports that in collaboration with ECODES and funding from the Ministry for the Ecological Transition and the Demographic Challenge, carried out by the Media Communication Observatory on Climate Change at its headquarters of the MDCS Research Group of the UCM. The analysis revealed how the causes, impacts, mitigation, and adaptation projects to the effects of climate change were communicated, and the identity of those who speak and/or are referred to. The discursive hegemony of mediators (journalists) and politicians is confirmed, to the detriment of scientists, and improved communication for resilience to climate change is promoted. ; Analizado el discurso televisivo durante 2021 a través de una muestra representativa de registros extraídos de cadenas de TV, se revela la configuración que, en la pandemia, ajustó la mediación dialéctica entre comunicación televisiva y capital cognitivo disponible para la resiliencia ante el Cambio Climático. Este estudio se origina en informes que en colaboración con ECODES y financiación del Ministerio para la Transición Ecológica y el Reto Demográfico, realiza el Observatorio de la Comunicación Mediática del Cambio Climático en su sede del Grupo de Investigación MDCS, de la UCM. El análisis desveló cómo se comunicaron las causas, los impactos, los proyectos de mitigación y adaptación ante los efectos del cambio climático, y la identidad de quienes toman la palabra y/o son aludidos. Se confirma la hegemonía discursiva de mediadores (periodistas) y políticos, en detrimento de los científicos, y se promueve mejorar la comunicación para la resiliencia ante el cambio climático.