• Energy Research
• Open Access close
• Closed Access close
• Open Source close
• Embargo close
• 13. Climate action close
• 15. Life on land close
• UA close

The concept and a new method for the shielded development of bottom gas hydrates have been proposed, the technological phases and constructive elements of their implementation have been substantiated. The research provides for the realization of the idea suggesting the simultaneous dissociation of the vast areas of a gas hydrate deposit, management of the targeted process of the penetration of methane recovered from gas hydrates into water space and its accumulation under the extensive gas-collecting shield wherefrom it is removed by bottom pipe transportation facilities. To do hydraulic fracturing, a well is drilled into the plane of the junction of the surface of a gas hydrate deposit and the rocks of a roof, the open system of fissures in the rocks of a roof is made through which produced gas is released to a gas-collecting blanket in a water.

The concept and a new method for the shielded development of bottom gas hydrates have been proposed, the technological phases and constructive elements of their implementation have been substantiated. The research provides for the realization of the idea suggesting the simultaneous dissociation of the vast areas of a gas hydrate deposit, management of the targeted process of the penetration of methane recovered from gas hydrates into water space and its accumulation under the extensive gas-collecting shield wherefrom it is removed by bottom pipe transportation facilities. To do hydraulic fracturing, a well is drilled into the plane of the junction of the surface of a gas hydrate deposit and the rocks of a roof, the open system of fissures in the rocks of a roof is made through which produced gas is released to a gas-collecting blanket in a water.

Theoretical and experimental data on the concentrations of methane in different phase states in the porous structure of coals from the Donets Basin are reported. On the saturation of coal samples with methane, the natural conditions of the occurrence of methane in coal beds were simulated for the equilibrium coal–gas system. The amounts of methane dissolved in a solid matrix and adsorbed on the pore surfaces of coal matter were measured by broad-band NMR spectroscopy. The values obtained did not exceed 20% of the total methane absorbed by the sample in an equilibrium state at a pressure of 10 MPa. Sorbed methane was the predominant phase state only upon the opening of a high-pressure chamber after the emission of methane from filtration channels.

Theoretical and experimental data on the concentrations of methane in different phase states in the porous structure of coals from the Donets Basin are reported. On the saturation of coal samples with methane, the natural conditions of the occurrence of methane in coal beds were simulated for the equilibrium coal–gas system. The amounts of methane dissolved in a solid matrix and adsorbed on the pore surfaces of coal matter were measured by broad-band NMR spectroscopy. The values obtained did not exceed 20% of the total methane absorbed by the sample in an equilibrium state at a pressure of 10 MPa. Sorbed methane was the predominant phase state only upon the opening of a high-pressure chamber after the emission of methane from filtration channels.

Agricultural land abandonment due to biophysical and socioeconomic constraints is increasing across Europe. Meanwhile there is also an increase in bioenergy demand. This study assessed woody crop performance on several relevant types of marginal agricultural land in Europe, based on field experiments in Latvia, Spain and Ukraine. In Latvia, hybrid aspen was more productive than birch and alder species, and after eight years produced 4.8 Mg ha−1 y−1 on stony soil with sandy loam texture, when best clone and treatment combination was selected. In Spain, Siberian elm produced up to 7.1 Mg ha−1 y−1 on stony, sandy soil with low organic carbon content after three triennial rotations. In Ukraine, willow plantations produced a maximum of 10.8 Mg ha−1 y−1 on a soil with low soil organic carbon after second triennial rotation. The productivity was higher when management practices were optimized specifically to address the limiting factors of a site. Longer rotations and lower biomass yields compared to high-value land can be expected when woody crops are grown on similar marginal agricultural land shown in this study. Future studies should start here and investigate to what extent woody crops can contribute to rural development under these conditions.

Agricultural land abandonment due to biophysical and socioeconomic constraints is increasing across Europe. Meanwhile there is also an increase in bioenergy demand. This study assessed woody crop performance on several relevant types of marginal agricultural land in Europe, based on field experiments in Latvia, Spain and Ukraine. In Latvia, hybrid aspen was more productive than birch and alder species, and after eight years produced 4.8 Mg ha−1 y−1 on stony soil with sandy loam texture, when best clone and treatment combination was selected. In Spain, Siberian elm produced up to 7.1 Mg ha−1 y−1 on stony, sandy soil with low organic carbon content after three triennial rotations. In Ukraine, willow plantations produced a maximum of 10.8 Mg ha−1 y−1 on a soil with low soil organic carbon after second triennial rotation. The productivity was higher when management practices were optimized specifically to address the limiting factors of a site. Longer rotations and lower biomass yields compared to high-value land can be expected when woody crops are grown on similar marginal agricultural land shown in this study. Future studies should start here and investigate to what extent woody crops can contribute to rural development under these conditions.

У статті зазначено, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, у яких би розглядались основні аспекти теорії й практики кліматичної дипломатії. Дослідження стосовно розв’язання проблем зміни клімату в політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Нами здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають із тих змін, що відбулись у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб’єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності – від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення сфери й обсягу об’єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв’язків і дипломатів; зміна режимів, типів та техніки дипломатії. У статті констатовано, що держави залишаються одним із головних суб’єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення й різні стратегії переговорів із кліматичного питання. Водночас у форму­ванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль відіграють недержавні суб’єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи. Саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а отже, суб’єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє розв’язання глобальних проблем, зокрема й проблеми зміни клімату, зробили свій внесок також учасники громадянського суспільства, а відтак вони належать до суб’єктів сучасної кліматичної дипломатії. Вважаємо, що варто враховувати те, що кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема, кліматичну в класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.

У статті зазначено, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, у яких би розглядались основні аспекти теорії й практики кліматичної дипломатії. Дослідження стосовно розв’язання проблем зміни клімату в політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Нами здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають із тих змін, що відбулись у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб’єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності – від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення сфери й обсягу об’єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв’язків і дипломатів; зміна режимів, типів та техніки дипломатії. У статті констатовано, що держави залишаються одним із головних суб’єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення й різні стратегії переговорів із кліматичного питання. Водночас у форму­ванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль відіграють недержавні суб’єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи. Саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а отже, суб’єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє розв’язання глобальних проблем, зокрема й проблеми зміни клімату, зробили свій внесок також учасники громадянського суспільства, а відтак вони належать до суб’єктів сучасної кліматичної дипломатії. Вважаємо, що варто враховувати те, що кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема, кліматичну в класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.